В Україні змінили правила маркування продуктів

Верховна Рада проголосувала за законопроект № 8450 «Про інформацію для споживачів харчових продуктів». Закон вводить нові правила щодо маркування продуктів. Наприклад, виробнику заборонено використовувати інформацію, що може вводити споживача в оману – особливо щодо властивостей і характеристик харчових продуктів і наслідків їх споживання

В Україні відкрили безкоштовну школу «білих хакерів», фахівців із кібербезпеки

На території інноваційного парку UNIT.City запустили школу з підготовки фахівців у області кібербезпеки.

Для участі в програмі кандидати повинні володіти базовими технічними знаннями і навичками програмування. Організатори оберуть учнів на конкурсній основі. Відбір до школи включатиме онлайн- і оффлайн тестування, співбесіду, а також експрес-курс.

Прийом заявок триватиме до 26 жовтня. Навчання стартує у грудні з проходження експрес-курсу — фінального етапу тестування. На цьому етапі оберуть 40 кращих студентів, які почнуть повноцінне навчання в січні 2019 року.

Творці Cyber ​​School обіцяють, що кращі випускники гарантовано отримають пропозиції щодо працевлаштування за підсумком проходження програми. Згідно з даними сайту DOU, середня зарплата фахівців з кібербезпеки становить 1300 доларів.

Щоб взяти участь у відборі, необхідно заповнити реєстраційну форму на сайті школи.

Еко-активісти планують переводити українські міста на 100% ВДЕ

ОЛЕГ САВИЦЬКИЙ | 18.05.2018277 http://ecotown.com.ua

Міжнародна мережа Climate Action Network (CAN) на дводенному тренінгу для активістів в Києві презентувала посібник з організації громадських кампаній за перехід до чистих відновлюваних джерел енергії. Екологічні активісти з Києва, Хмельницького, Рівного, Полтави та Кременчука вивчали  нові методи та інструменти громадських кампаній та ділилися власним досвідом.

Українські члени глобальної мережі тепер планують власні заходи та спільну роботу для того, щоб їхні міста долучалися до глобального руху за перехід до 100% відновлюваних джерел енергії та використовували інструменти, розроблені Climate Action Network.

«Маючи інструменти ти можеш вирішити будь-яку проблему, починаючи від маленької локальної проблеми і закінчуючи дуже великим», — каже Ірина Хитрик з Центру екологічних ініціатив «Екодія».

По всьому світу мережа CAN об’єднує понад 1300 неурядових організацій, які відстоюють збереження клімату Землі і працюють над впровадженням відповідних заходів на державному та приватному рівнях. Мережа також CAN допомагає координувати роботу своїх членів навколо міжнародних кліматичних переговорів РКЗК ООН.

Climate Action Network просуває на глобальному рівні концепцію Енергетичного Переходу і прагне, щоб якомога більше окремих установ, підприємств, міст і країн прийняли на себе публічне зобов’язання здійснити перехід до 100% відновлюваної енергії.

26 квітня CAN  опублікувала інтерактивний навчальний посібник, покликаний допомогти всім, хто працює в напрямку повномасштабного розгортання відновлюваної енергетики, інновацій та енергоефективних технологій.

Винахідник паперу з опалого листя: «Потрібно десь 8 годин, щоб отримати готовий аркуш»

Валентин є членом Малої академії наук і вже 4 роки займається науково-дослідницькою діяльністю. Брав участь на олімпіаді в Тунісі, взяв золото на олімпіаді з екології в Кенії. На початку літа збирається презентувати свій винахід на конкурсі Genius Olympiad 2018 в США.

Якщо на етапі експериментів хлопець працював над науковістю роботи, то зараз проект перенісся в бізнесову площину. Валентин придумав безліч варіантів, як можна використовувати його розробку:

«Я вже думав навіть про виготовлення підставок для яєць, корпусів для ручок», — зауважує винахідник і додає: найближчим часом має намір виготовити одноразовий посуд: стаканчики, тарілки. — «Також це можуть бути серветки, туалетний папір. Але, як я зауважив на конкурсі стартапів, вигідніше виготовляти цей папір і продавати його компаніям у вигляді рулонів».

Ідея, що лежала під ногами

Готуючись до міжнародного етапу олімпіади з екології, Валентин якраз шукав нову інноваційну тему для дослідження на 11 клас. Але нічого з цього не виходило, допоки хлопець не натрапив на статтю німецького кіноактора Вуді Харрельсона. Той виготовляє папір із соломи. Український експериментатор хотів з іншими науковцями теж спробувати, але їм здалося, що це нецікаво:

— Ми з дідусем пішли в ліс. Сідаєш перепочити, торкаєшся цього опалого листя і — далі до мене приходить така думка: «Якщо папір виготовляють із соломи, деревини, то листя — також продукт такого рослинного типу. В ньому також є целюлоза. То чому не можна робити папір з листя?» Прийшов до своєї викладачки з хімії та біології, ми поставили експеримент.

Перший варіант одного листа був ламкий та темного кольору, пригадує винахідник. Проте побачили, що якщо вдосконалювати технологію, то все може вийти. Працюючи над розробкою, Валентин отримав, як каже, міцний аркуш паперу формату А4. Він добре тримається в руках, має приємний запах і витримує навантаження до 8 кг.

Як переробити листя на папір

В одному з перших відео-інтерв’ю винахідник демонстрував етапи технології отримання чистої целюлози. Тоді зразки паперу тільки отримали, і вони не були нічим проклеєні. Зараз є удосконалені зразки, на яких Валентин продемонстував журналісту Na chasi усі властивості органічного паперу, зробленого вручну та його відмінність від звичайного.

Міцність

Папір на целюлозно-паперових заводах отримують завдяки перевіреній технології. В цьому беруть участь машини. Зразок в руках у Валентина — ручної роботи. Видобуток целюлози, формування аркушу, проклеювання, нарізання — все відбувається вручну. Фізико-механічні показники при цьому відрізняються від традиційних. Але, за словами старшокласника, якщо виробити органічний папір на заводі, то він набуде таких саме властивостей, як і звичайний:

— У звичайному папері використовується синтетичні наповнювачі, які надають йому міцності. Наразі в моєму папері звичайний крохмаль і каолін. Якщо канцелярським ножем різати під кутом папір із супермаркету, він почне згинатися. Папір з листя жорсткіший, тому різати його простіше.

Під час експерименту обгортковий папір, який застосовується в супермаркетах, та папір з опалого листя піддавали механічному впливу. Вийшло, що прикладати більшу силу, аби порвати аркуш, довелося до екопаперу. «Якщо ми їх порівняємо, вони майже однакові за прозорістю, за шелестом. Але продавити пальцями складніше папір з листя», — говорить наприкінці досліду юнак.

Колір

Досягається шляхом відбілення різними реагентами. В традиційному виробництві використовують хлор. Валентин вибілює свій папір пероксидом водню. Як каже, це екологічно безпечніше — аі результат подібний до звичайного. Але якщо зробити одноразове відбілювання, матимемо аркуш темного кольору. Тільки на третій раз він буде ідеально білий, додає винахідник.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:Український школяр покаже у США папір з опалого листя

Здатність всотувати вологу

Папір з листя має погану промокну здатність. Тому вода при наливанні залишається на поверхні. Аркуш вбирає в себе вологу, але при цьому «не розлізеться» — на відміну від звичайного паперу з деревини.

Хлопець пропонує застосовувати папір для виготовлення пакувальної продукції. Це — обгортковий папір, папір для екопакетів, екосумочок. А також горщиків для насіння рослин, які після руйнування листа одразу потрапляє в ґрунт:

— Я завжди хотів мати систему магазинів або екокрамниць, де більшу частину займає папір і вироби з нього. А взагалі це би дуже мило й екологічно безпечно виглядало, якщо би ними обгортали в брендових магазинах одяг, коробки.

Валентин Фречка, Старшокласник, винахідник
01/03
Еко-пакети

Попри те, що діапазон використання дуже широкий, на думку Валентина, вигідніше виготовляти цей папір і продавати компаніям у вигляді рулонів, з яких вони можуть отримати готову продукцію. Поки є готова технологічна схема, а як її застосовувати — старшокласник тільки обмізковує.

Три невирішених питання, над якими працює Фречка, — це:

  • збирання сировини;
  • умови зберігання сировини;
  • цільовий ринок: куди і як продавати.

Сформований бізнес-план, приблизні цифри вартості виробництва та показники рентабельності дозволять рухатися далі. Інноватор хоче попросити одну з українських або закордонних целюлозно-паперових фабрик провести одноразове виробництво паперу. Це дасть змогу зібрати детальні показники: скільки потрібно сировини та реагентів — а також який вихід, та кількість побічних продуктів утворюється.

— Ідей безмежно багато. Але це все потребує фінансування та об’ємної роботи саме з обрахунком і моніторингом. Потрібно зрозуміти, наскільки це доцільно

Скільки сировини потрібно

За підрахунками хлопця, потрібна 1 т 681 кг листя, щоби виділити чисту целюлозу. З  1,681 т виходить 1 т целюлози. 1 т цієї сировини дає 20 тис аркушів паперу формату А4. 20 тис аркушів — це 40 упаковок по 50 аркушів, які зазвичай продаються в магазині

Сировини потрібно більше при виготовлені паперу з листя ніж з дерева, але  тонна опалого листя в середньому збереже від вирубування 10 дерев.

— Повністю відмовитися від деревени ми не зможемо. Ця технологія є додатковою до вже існуючого методу

Технологічні аспекти

За словами винахідника, традиційне виробництво паперу дуже довге. За його технологією усе відбувається в середньому 8 годин. 150 хвилин вариться листя і 10 хвилин його вибілюють. На виробництв це може бути ще швидше. Обладнання, яке при цьому використовується, майже ідентичне обладнанню для обробки деревини. Масштабна целюлозно-паперова промисловість — це люди на важкій техніці, які вирубують ліси, вантажать та довозять до фабрик. Хлопець пропонує спростити логістику так, щоби готові заводи з виготовлення паперу з опалого листя розташовувалися в зоні, де протягом року утворюється найбільша кількість такої сировини. «Збирання відбуватиметься за допомогою спеціальних машин, які схожі на газонокосарку. Вони підгортатимуть цю листяну масу і гранулюватимуть її. Таким чином ми отримаємо своєрідні тюки з листя», — розповідає Валентин.

Отриману сировину завозитимуть на целюлозно-паперовий завод. Зберігатиметься вона в ангарах або на відкритому просторі. За словами юнака, якщо вона зберігати в ангарах, то виробництво можна розтягнути на цілий рік, а протягом осені займатися заготівлею. На заводі сировина завантажується в сепарувальний бокс, щоб відділити листя від сміття: склянок, поліетиленових пакетів тощо. Але його не треба мити, сушити, дробити. Потім масу завантажують в автоплав та піддають варінню. Після цього отримують чисту целюлозу, яку збирають на вибілювання. З цієї вибіленої целюлози ми отримаємо папір:

— Виходить економічно вигідніше, як би ми не крутили. Це ж скорочений цикл

Про інвестиції

Поки що пропозицій з боку компаній та інвесторів не надходило, та й сам хлопець не займався пошуками. Як каже Валентин, щоби шукати інвесторів, потрібно мати хоча б елементарну модель, як виглядатиме реалізація проекту. Такої бізнес-моделі поки немає: вона буде тоді, коли юнак зробить детальні обрахунки всієї технології:

Потрібно розуміти для якого сегменту ринку ми виготовляємо таку продукцію, та як ми це робимо. Від цього залежатиме тривалість, ціна, якість і кількість сировини. Або ми витрачаємо зайві ресурси на те, щоби вибілювати папір до ідеального стану, нарізати і пакувати. Або ми його не вибілюємо, готуємо рулони і продаємо.

Валентин Фречка

Про подальші плани та освіту

— Якщо вдасться, виїду закордон. А якщо ні, буду навчатися в Україні, але після закінчення бакалаврату вступатиму на магістратуру за кордоном. Мене цікавлять біотехнології.

Є бажання поїхати вчитися в США, але приїхати в Україну, говорить Валентин. Свої наміри пояснює так: «Там міняти вже немає що. В Україні потрібно багато що міняти і свіжими мізками. Тут я — типовий громадянин з типовими поглядами і рішеннями проблем. Але коли ти повертаєшся із середовища, яке живе, міркує з іншою ментальністю, то звичайно підхід до вирішення проблем буде інакшим».

 https://nachasi.com

«Укрзалізниця» планує ввести безконтактну оплату проїзду

За словами в.о. голови правління компанії Євгена Кравцова, безконтактна оплата проїзду спершу буде випробувана на потягах, які курсуватимуть між станцією Київ-Пасажирський та аеропортом Бориспіль.

Як працюватиме нова технологія на залізниці

Попередньо передбачено застосування двох нових для «Укрзалізниці» технологій оплати проїзду в поїздах. Першу встановлять на центральному вокзалі в Києві і в міжнародному аеропорту Бориспіль. Це будуть спеціальні термінали для продажу квитків за готівку і безготівкові кошти. Друга технологія передбачає надання пасажирам можливість розрахуватися за проїзд безпосередньо в потягах за технологією, яка вже успішно відпрацьована в київському метрополітені спільно з Ощадбанком.

Євген Кравцов додав, що після тестування безконтактних систем оплати на потягах в аеропорт Бориспіль ця технологія буде поширена і на інші потяги — приміські та далекого прямування.

Нагадаємо, що українські потяги продовжують відновлювати. Глава «Укрзалізниці» кілька тижнів тому Євген Кравцов оприлюднив фото вагонів поїздів після капітального ремонту. За його словами, оновлені вагони після ремонту практично не відрізняються від нових. Це дозволяє продовжити їх термін експлуатації, а пасажирам подорожувати з комфортом.

Глава «Укрзалізниці» заявив про плани щодо капітального-відновлювального ремонту 150 вагонів, ще у 1410 вагонах планують провести деповський ремонт, а 576 — відремонтувати капітально. З урахуванням того, що інвентарний парк вагонів залізниці становить 4477 одиниць, у 2018-му планують оновити майже половину.

 

У Берліні зазвучить українське радіо Trembits FM

Запис першої передачі вже відбувся. Гостями ведучих Кирила Коломійця і Катерини Рітц-Ракул (харків’янин і львів’янка вже багато років живуть у Берліні) стали посол України у ФРН Андрій Мельник і віце-голова Німецько-Українського форуму Карл-Георг Велльманн. На часі дізнатися про українське радіо в Німеччині.

Із ким говоритимуть, коли виходитимуть в ефір

Ефірного часу поки що буде мало: 2 рази на місяць. Втім, на майбутнє вони сподіваються, що виходитимуть в ефір щотижня.  Мовлення буде як українською, так і німецькою мовами, збалансоване між культурою, музикою і політикою. Також планують готувати інтерв’ю з цікавими особами, політиками, діячами мистецтва. Йдеться як про українців, які працюють у ФРН, так і «гастролерів». Додамо, що у німецькій столиці живе мінімум 12 тис українців.

Я дуже щасливий, що нарешті таке радіо у Берліні з’явиться. Хочу побажати Трембітам цікавих співрозмовників, зацікавлених слухачів

Андрій Мельник, стали посол України у ФРН

Нагадаємо, що в Україні з’явиться перший музей радіо- і телезв’язку. На вершині водогінної вежі найближчим часом буде встановлено антену й усе необхідне обладнання. Там хочуть запустити регіональну радіостанцію «Радіо-Глухів» на частоті 104.40 FM. Міська влада знайшла достатньо матеріалу, щоб перетворити аварійну водонапірну вежу на «музей радіо- й телезв’язку». Там покажуть історію радіо- та телезв’язку, що почалася приблизно в той же час, коли була побудована водогінна вежа. Йдеться про 1927 рік. У заклад знесуть багато цікавих експонатів, зокрема, з колекції народного артиста України Юрія Васильківського. Музей радіо- і телезв’язку стане перший таким в Україні.

У Чорнобилі встановлять вітрову турбіну українського виробництва

У рамках Першого міжнародного енергетичного форуму «Вітер і Водень» технічний директор компанії «Вітропарки України» Віталій Севостьянов повідомив про зацікавленість у встановленні турбіни саме українського виробництва у Чорнобилі.

Які плани у компанії, крім Чорнобиля

Точних строків реалізації проекту немає, однак у компанії планують встановити вітротурбіну, що буде однією із найпотужніших у Східній Європі, на початку наступного року. Окрім Чорнобильської зони в найближчих 2 роки такі ж турбіни хочуть встановити в Краматорську, на Очарівському вітрополі і поблизу Канева. Зараз компанія реалізує проект вітропарку потужністю 100 МВт.

Ми розробляємо проект ВЕС Ольвія, який знаходиться в районі Каборгі. У нас є технічні умови на 100 МВт, куплена земля. Зараз ми активно займаємося будівництвом

Віталій Севостьянов, директор компанії «Вітропарки України»

До слова, першу сонячну електростанцію запустили на території Чорнобильської атомної електростанції. Голова українсько-німецької компанії Solar Chernobyl Євген Варягін розповів, що сонячна електростанція може задовольнити потреби селища середнього розміру. Це – близько 2000 квартир. Також Варягін додав, що кількість сонячного світла у Чаорнобилі така ж, як і на півдні Німеччини. Сонячні панелі закріплені на бетонних блоках, а не розміщені на землі, бо грунт залишається забрудненим радіацією.

Нагадаємо, що у зоні ЧАЕС тестують установку очищення води від радіонуклідів. Фахівці польської фірми Partner Systems спільно зі спеціалістами Центральної аналітичної лабораторії провели випробування мобільної фільтрувальної установки FPW-50. Вона призначена для очищення води від забруднюючих речовин, у тому числі радіонуклідів, та одержання води, придатної для вживання. Об’єктом випробування було обрано воду з озера Азбучин – однієї з найзабрудненіших природних водойм зони відчуження.