Районы города Винницы

Замостянський район
Утворений у 1972 р. Названий на честь мікрорайону Замостя. У подальшому район розширявся за рахунок мікрорайонів Тяжилів, Хутір Шевченка, Можайка.

Ленінський район
Утворений у 1972 р. Названий на честь Леніна Володимира Ілліча (1870-1924) — теоретика марксизму, засновника першої в світі соціалістичної держави — СРСР, організатора Комуністичної партії Радянського Союзу, вождя міжнародного комуністичного руху.

Староміський район
Утворений у 1972 р. Названий на честь найдавнішої частини Вінниці — Старого міста, звідки і розпочалася історія нашого міста від замку-фортеці, побудованої 1362 року. На сьогодні район включає такі житлові масиви: Старе місто, Царина, Крутнів, Новосілка, Олієжир, Малі Хутори.
Мікрорайони:

Варшава

Замостянський район. В районі сучасної вулиці 50-річчя Перемоги у 1887р було споруджено цілий ансамбль великих стандартних будинків, цегляні фасади яких були прикрашені незначними оздобами — частина так званого Військового містечка. Такий архітектурний стиль швидше пасував західному, що і викликало появу назви.

Вишенька

Ленінський район. Назва узята від назви річки Вишенька, яка є правою притокою 1-го порядку річки Південний Буг і тривалий час слугувала природною південно-західною межею міста. В 1859 р на правому березі річки поблизу існуючого з кінця XVI ст замкового кільця Вишня було закладено славнозвісну відому садибу Вишня видатного ученого, хірурга, педагога М.І. Пирогова. Мікрорайон Вишенька розбудований на площі понад 250 га у 1960-1990 рр. Перші будинки з’явилися тут у 1962 р.

Військове містечко

Ще одна народна назва — Пентагон. Замостянський район. Осередок мешкання сімей військовослужбовців у новозбудованих багатоповерхівках. Масив побудований в останній чверті ХХ ст і розташований між вулицями Карла Маркса та Чехова.

Вінниця-Вантажна

Замостянський район. Новий житловий масив на північно-східній околиці міста, що розташований поруч із залізничною зупинною платформою, яка має однойменну назву.

Долинки

Ленінський район. Верхня частина природної долини р. Дьогтянчик від молитовного будинку громади Євангельських християн-баптистів «Віфанія» до перетину вулиць Лялі Ратушної та Константиновича.

Єрусалимка

Ленінський район. Назва масиву залишилася як згадка про характерний тип забудови і переважну чисельність жителів цього мікрорайону у минулому. Центром економічного життя міста з XVIII століття був ринок, а біля нього без усякого ладу та симетрії купчились єврейські крамниці, шинки та заїзди. Поблизу ринку виріс житловий масив, що простягався від сучасної вулиці Архітектора Артинова уздовж вулиці Свердлова до Кумбар. Тут була синагога, яка одночасно була і школою. Масив представляв ще в недалекому минулому (кінець ХІХ — перша половина ХХ ст) скупчення різнокалібрових дерев’яних обмащених глиною будинків та будиночків, що збігали з пагорбу до самого берега Південного Бугу.

Завалля

Ленінський район. Передумовою виникнення цього району міста послужило перенесення у 1558 році Центру міста на Правобережну частину Південного Бугу. На крайній (західній на той час) межі міста були зведені своєрідні оборонні споруди у вигляді валів. Забудова, яка виникла пізніше за цими валами, і дістала назву Завалля (тобто «Місцевість за валами»). Сьогодні — це територія, розташована від вул. Козицького до площі Гагаріна.

Замостя

Замостянський район. Вперше ця назва згадується в XVI як назва маєтку старости Струса — дворець Замостьє. Маєток був побудований навпроти Нового міста поблизу мосту через Південний Буг. З часом це землеволодіння розширилося і в другій половині XVIII ст. воно вже мало вигляд містечка. Розбудові цього містечка сприяло скасування кріпосного права 1861 р. та побудова залізничного вокзалу поблизу Вінниці. Сьогоднішній масив Замостя прийнято поділяти на Ближнє та Дальнє. Ближнє Замостя — це масив, що розташований від вулиці Вячеслава Чорновола до вулиці Кірова, а Дальнє Замостя — від вулиці Вячеслава Чорновола до вулиці Тарногородського.

Казарми

Замостянський район. Це мікрорайон забудов військового призначення у районі вулиць 50-річчя Перемоги та Червоноармійської. Свого часу ця частина міста носила назву «Військове містечко». Сьогодні лише певна частина будівель продовжує виконувати свої першочергові функції, залишаючись осередком дислокації військових частин.

Каліча

Ленінський район. Територія колись глибокого яру, днищем якого протікала однойменна річка. За ще однією версією, назва яру пов’язана із значним травматизмом людей, які переправлялися на возах та санях на ринок, через значну крутизну яру, у результаті чого вози і сани тут дуже часто ломалися.

Кмитичі

Ленінський район. Житловий мікрорайон на місці садиби Дмитра Кмита (дворець на Скалці) та прилеглої до неї території останньої чверті XV ст. на правобережжі р. Південний Буг в районі сучасного Військово-медичного центру ВПС України від вулиці Родіона Скалецького до водно-спортивної бази «Спартак».

Корея

Ленінський район. Є декілька версій появи назви цього масиву:

  • Назва пов’язана з тим, що ще в ХІХ ст. граф Грохольський, тодішній господар цих маєтків, віддав ці землі в оренду якомусь корейцеві;
  • Цей мікрорайон почали заселяти після Другої світової війни. За тодішніми мірками масив знаходився досить далеко від центру міста як справжня Корея від Києва.
  • Тут надавалися ділянки для забудови колишнім льотчикам, які повернулися із війни у Кореї.

Крутнів

Староміський район. Передмістя старовинної Вінниці, утворене в період 1545-1552 рр. Сьогодні — це район Старого міста, обмежений вулицями Ломоносова, Маяковського та Нагірної.

Куба

Ленінський район. Незвична для Побужжя назва віддзеркалює період післявоєнної забудови цієї місцевості на тлі тогочасних світових подій. Існує декілька версій її походження:

  • Поява перших житлових будинків цього масиву збігається з часом Карибської кризи, пов’язаної із збройним повстанням на Кубі у 1961 р.;
  • Вільні від забудови площі цього масиву нагадували за своїми обрисами (ліс, заболочене верхів’я р. Дьогтянчик, кладовище) острів-оазис у суцільно освоєному просторі, що, як і Куба, приковував увагу, особливо тих, хто потребував житла.

Кумбари

Ленінський район. Назва масива пов’язана із побудовою тут на крутому березі Південного Бугу у 90-х рр. ХІХ ст будинку одеського купця грека О.Кумбарі (тепер дитяча поліклініка № 1). Свого часу ця місцевість була улюбленим місцем відпочинку вінничан. Тут діяв танцювальний майданчик, влаштований прямо на воді і прикрашений електричними ліхтариками, де вечорами грав військовий духовий оркестр, поруч — популярний тоді пляж. Важливим елементом Кумбар є старовинні сходи (проектант Григорій Артинов, 1910р.) на вході у парк, які ведуть від колишнього будинку купця до самої води. В минулому, 118 східців слугували для спуску до парому, який з’єднував Нове Місто з островом Спорт.

Малі Хутори

Староміський район. Одне з навколишніх сіл, яке з часом увійшло до складу міста. Поселення започатковано досить давно. В актах XVI ст. згадується «великий Вінницький ліс», який простягався уздовж річки Віннички. Тут розташовувалися усі пасіки-хутори.

Можайка

Замостянський район. Назва пов’язана з найбільшою вулицею цього масива — Можайського.

Мури

Ленінський район. Комплекс споруд, розташованих між вулицями Соборною — Поліни Осипенко — Володарського — Шолом-Алейхема, який виник у період формування Нового міста в другій половині XVI ст. Комплекс включає єзуїтський монастир з колегіумом та келією (сучасна будівля обласного архіву), вежу, мури, монастирські приміщення (старі корпуси краєзнавчого музею), новий корпус краєзнавчого музею та інші. Комплекс є історичною та архітектурною пам’яткою Вінниці.

Нове Місто

Ленінський район. Таку назву отримала сучасна центральна частина міста після перенесення його в 1558 р. на правобережну частину Південного Бугу. Сьогодні — це район, що займає площу від вулиці Визволення до площі Гагаріна.

Новоселівка

Староміський район. Район приватної одноповерхової забудови, який сформувався на південно-східній околиці міста в ХХ ст. і сьогодні продовжує розширюватися за рахунок новобудов (вулиці Глинська, Лучанська).

Олієжир

Староміський район. Назву цього мікрорайону дав основний промисловий об’єкт, що тут розташований, — Олієжиркомбінат.

Париж

Ленінський район. Площа біля Музейно-драматичного театру ім. М. Садовського. Розташування площі біля осередків культури та серед чудових старовинних будівель і дало порівняння зі столицею Франції, знаменитою своїми культурними і освітніми здобутками, віковими традиціями та віяннями моди.

Пирогово

Ленінський район. Назва мікрорайону пов’язана з прізвищем геніального вченого, хірурга, педагога, громадського діяча М.Пирогова, який останні двадцять років життя проживав поряд у мальовничій садибі Вишня. Набальзамоване тіло М. Пирогова перебуває сьогодні у некрополі Свято-Миколаївської церкви, яка розташована у самому центрі Пирогово (колись село Шереметка).

Поділля

П’ятничани

Ленінський район. Назва вперше згадується у стародавніх документах XV ст. Так, за ними Степан Демидович, багатий вінничанин, отримав володіння з назвою П’ятничани від князя Костянтина Острозького, який керував Вінницьким старостатством у 1491-1517 рр. Мальовничі, переважно одноповерхові, п’ятничанські садиби і нині прикрашають правий берег Південного Бугу.

Сабарів

Ленінський район. Колишнє приміське село, відоме з ХІІІ ст. як родовий маєток литовських князів.

Садки

Ленінський район. Населений пункт з такою назвою було засновано в останній чверті XVII ст. Село активно розбудовувалося протягом ХІХ ст. З розростанням міста увійшло до складу Вінниці.

Свердловський масив

Ленінський район. З 1960 року в результаті розбудови багатоповерхівок на місті приватних забудов мікрорайону Садки виділяється мікрорайон, названий за вулицею Свердлова, що тут проходить.

Слобідка

Староміський район. Назва залишилася як згадка про село з такою назвою, яке існувало тут з XVII ст. Назва села змінювалася (Слобідка-Дубицького, Чоснівка), але в народній пам’яті залишилася перша назва.

Слов’янка

Ленінський район. Назва, певно, вказує на те, що ці райони заселялися українцями, росіянами, поляками на противагу району Єрусалимка, який заселявся, в основному, євреями. Ще одна версія — назва залишилася як згадка про відомий сорт яблуні Слов’янка, який дуже був поширений у садах жителів цього району.

Старе місто

Староміський район. Це — найдавніша частина Вінниці, розташована на лівому березі Південного Бугу. Саме тут у 1362 р. було збудовано замок-фортецю, яка і поклала початок історії нашого міста. Гора, на якій стояв замок, була чудовим природним укріпленням.

Тяжилів

Замостянський район. Вперше під такою назвою в описі 1782 р. згадується слобода Тяжилів, яка розташувалася над річкою Тяжилівкою, лівою притокою Південного Бугу.

Хутір Шевченка

Замостянський район. Робітниче поселення виникло тут поблизу суперфосфатного заводу (1912 р.). Малочисельне і відірване від міста поселення небезпідставно отримало назву Хутір, до якого згодом долучилося прізвище народного Кобзаря.

Царина

Староміський район. Незаймана територія кінця XVI — початку XVII ст. поза межами Старого міста і Крутнева до Слободи. За іншою версією назва, певно, залишилася як згадка про стару назву площі 8-го Березня — Царицинський майдан, яка поширилась на увесь мікрорайон.

Центр

Ленінський район. Мікрорайон, який увібрав територію від о.Кемпа (Фестивальний) до площі Гагаріна. Теперішня назва об’єднує самостійні колись «Мури», «Завалля» та «Нове місто». Основною віссю Центру є Соборна вулиця міста, на якій зосереджені головні адміністративні, культурні, торгівельні об’єкти міста.

Чорнобиль

Ленінський район. Назва мікрорайону виникла на початку 90-х рр ХХ ст. з побудовою нових багатоповерхових житлових будівель на околицях Вишеньки, у яких надавалося житло, у першу чергу, ліквідаторам та постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 р.

https://maps.visicom.ua/c/28.43528,49.24005,12/f/STL1NU2AP?lang=ru