За рік проект київських учнів «Компола» сприяв встановленню компостерів ще у 30 школах

http://ecotown.com.ua/news/Za-rik-proekt-kyyivskykh-uchniv-Kompola-spryyav-vstanovlennyu-komposteriv-shche-u-30-shkolakh/

НАТАЛЯ ЯКОВЛЄВА | 28.11.2017139

За рік проект з переробки органічних відходів шкільної їдальні»Компола» сприяв встановленню компостерівще у 30 школах України.

Ініціатива двох учнів київської спеціалізованої математичної школи №17 — Микити Шульги і Софії-Христини Борисюк – перетворилася у екологічний рух, передає Утренний город.

Щоб встановити у школі спеціальний бак — компостер, в якому відходи за участю черв’яків перетворюються на добриво, — діти зібрали на краудфандинговій платформі за 40 днів майже 33 тисячі гривень – вистачило не лише для власної школи, а й ще для шести навчальних закладів.
Компостер встановили подалі від стін, біля дерев, щоб земля під ним завжди була волога і щоб бак не перегрівався влітку.

«Відтепер ми не відправляємо органічні відходи шкільної їдальні на смітник, а перетворюємо на компост, яким удобрюємо дерева, що ростуть уздовж доріг, або шкільні клумби, — каже Софія-Христина. – Лише за перші два місяці 467 літрів відходів не потрапили на звалище».

Через кілька місяців після старту проект «Компола» виграв грант, який дозволив встановити компостери ще у 30 школах України.
У вересні компостер у київській спеціалізованій математичній школі №17 розмалювали художники-волонтери. «На баку зображена ціла інструкція — процес компостування і його результат, — розповідають ініціатори «Комполи».

Перший компост школярі отримали на початку осені. «На те, щоб переробити всі органічні рештки знадобилося 4-9 місяців, тому що в компост перетворилися і ті відходи, які почали викидати у грудні, і ті, які викидали у травні, — розповіли ініціатори экопроекта. — Влітку було спекотно і вони швидко перероблялися».

У літньому шкільному таборі у Карпатах ініціатори проекту «Компола» спорудили компостер з дерев’яних палет. «У ньому перероблятимуть відходи місцевого кафе, а в кінці літа компостер передадуть у школу села Мигово», — розповіли учасники проекту.

В кінці вересня перевірити шкільний компост запросили представників «Київзеленбуду», які визнали якість добрив відмінною. «Добриво вже використовували в сквері «Самосад» на Подолі, де ми посадили молоде деревце Гінкго Білоба, і під час висадки маленьких туй у сквері «Червона Пресня» неподалік від кінотеатру «Жовтень», — розповідають ініціатори проекту «Компола». – Зараз готуємося запустити другий цикл створення добрива — на цей раз нам будуть допомагати учні четвертого классу».

Зараз Микита і Софія-Крістіна проводять лекції та майстер-класи, ділячись досвідом створення місця для переробки, і приїжджають у гості в інші школи, які теж хочуть приєднатися до проекту.

Навіть у невеликій школі щодня накопичується понад 20 кілограмів лушпайок від овочів і фруктів, ділиться досвідом Софія-Христина. «Для створення компостера потрібно небагато: пластиковий бак на 900 літрів, відра для збору відходів і спеціальні черв’яки-старателі, які допоможуть швидше перетворити відходи у компост», — каже школярка. — Вартість набору для компостування становить трохи більше 3 тисяч гривень – школи, які хочуть приєднатися до «Комполе», можуть зібрати ці кошти, здаючи макулатуру або влаштувавши благодійний ярмарок».

Для компосту підходять не всі органічні відходи, пояснюють Микита і Софія-Христина. «В компостер можна відправляти лушпайки сирих овочів і фруктів, шкаралупу сирих яєць, заварку від чаю і залишки крупи або каші, обов’язково без масла (зелені відходи). Також підходить скошена трава, папір і картон, зів’ялі квіти, тоненькі гілочки і опале листя, — кажуть ініціатори проекту «Компола». — А ось овочі і фрукти після термічної обробки, шкурки від цитрусових, м’ясо і риба, хліб, молочні продукти, жири та олії для створення компосту не підходять».

«Зелену» і «коричневу» сировину потрібно укладати в компостер кулями, чергуючи їх, а між ними засипати невеликий шар землі, діляться досвідом Микита і Софія-Христина. «Час від часу органічні відходи потрібно зволожувати, поливаючи водою з лійки — влітку частіше, взимку – рідше, — кажуть ініціативні учні. — Також на зиму бак варто утеплити, побудувавши навколо нього невелику огорожа з пінопласту, а простір між утеплювачем і стінками контейнера заповнити опалим листям».

Крім відходів з шкільних їдалень Микита і Софія пропонують домовлятися з місцевими кафе, залучаючи підприємців до ефективної утилізації органічних решток.

Проект школярів помітили в Міністерстві екології, і на початку листопада міністр Остап Семерак запросив Микиту і Софія-Христину на зустріч. «Рік тому ми готувалися до краудфандингової кампанії, щоб зібрати гроші на перший компостер для своєї школи, а зараз нас запросили у Міністерство екології та природних ресурсів, щоб обговорити подальший розвиток нашого проекту, — кажуть ініціатори «Комполи». — Ми багато говорили про те, що треба зробити, щоб школи не боялися компостування, і яким чином ми разом можемо залучити до проекту якомога більше навчальних закладів».

Надалі «Компола» планує активніше залучати до участі рестораторів і зосередитися на роботі зі школами.

Шановні читачі! З’явилась можливість знайти спеціаліста для будівництва сонячної електростанції без посередників.