За рік проект київських учнів «Компола» сприяв встановленню компостерів ще у 30 школах

http://ecotown.com.ua/news/Za-rik-proekt-kyyivskykh-uchniv-Kompola-spryyav-vstanovlennyu-komposteriv-shche-u-30-shkolakh/

НАТАЛЯ ЯКОВЛЄВА | 28.11.2017139

За рік проект з переробки органічних відходів шкільної їдальні»Компола» сприяв встановленню компостерівще у 30 школах України.

Ініціатива двох учнів київської спеціалізованої математичної школи №17 — Микити Шульги і Софії-Христини Борисюк – перетворилася у екологічний рух, передає Утренний город.

Щоб встановити у школі спеціальний бак — компостер, в якому відходи за участю черв’яків перетворюються на добриво, — діти зібрали на краудфандинговій платформі за 40 днів майже 33 тисячі гривень – вистачило не лише для власної школи, а й ще для шести навчальних закладів.
Компостер встановили подалі від стін, біля дерев, щоб земля під ним завжди була волога і щоб бак не перегрівався влітку.

«Відтепер ми не відправляємо органічні відходи шкільної їдальні на смітник, а перетворюємо на компост, яким удобрюємо дерева, що ростуть уздовж доріг, або шкільні клумби, — каже Софія-Христина. – Лише за перші два місяці 467 літрів відходів не потрапили на звалище».

Через кілька місяців після старту проект «Компола» виграв грант, який дозволив встановити компостери ще у 30 школах України.
У вересні компостер у київській спеціалізованій математичній школі №17 розмалювали художники-волонтери. «На баку зображена ціла інструкція — процес компостування і його результат, — розповідають ініціатори «Комполи».

Перший компост школярі отримали на початку осені. «На те, щоб переробити всі органічні рештки знадобилося 4-9 місяців, тому що в компост перетворилися і ті відходи, які почали викидати у грудні, і ті, які викидали у травні, — розповіли ініціатори экопроекта. — Влітку було спекотно і вони швидко перероблялися».

У літньому шкільному таборі у Карпатах ініціатори проекту «Компола» спорудили компостер з дерев’яних палет. «У ньому перероблятимуть відходи місцевого кафе, а в кінці літа компостер передадуть у школу села Мигово», — розповіли учасники проекту.

В кінці вересня перевірити шкільний компост запросили представників «Київзеленбуду», які визнали якість добрив відмінною. «Добриво вже використовували в сквері «Самосад» на Подолі, де ми посадили молоде деревце Гінкго Білоба, і під час висадки маленьких туй у сквері «Червона Пресня» неподалік від кінотеатру «Жовтень», — розповідають ініціатори проекту «Компола». – Зараз готуємося запустити другий цикл створення добрива — на цей раз нам будуть допомагати учні четвертого классу».

Зараз Микита і Софія-Крістіна проводять лекції та майстер-класи, ділячись досвідом створення місця для переробки, і приїжджають у гості в інші школи, які теж хочуть приєднатися до проекту.

Навіть у невеликій школі щодня накопичується понад 20 кілограмів лушпайок від овочів і фруктів, ділиться досвідом Софія-Христина. «Для створення компостера потрібно небагато: пластиковий бак на 900 літрів, відра для збору відходів і спеціальні черв’яки-старателі, які допоможуть швидше перетворити відходи у компост», — каже школярка. — Вартість набору для компостування становить трохи більше 3 тисяч гривень – школи, які хочуть приєднатися до «Комполе», можуть зібрати ці кошти, здаючи макулатуру або влаштувавши благодійний ярмарок».

Для компосту підходять не всі органічні відходи, пояснюють Микита і Софія-Христина. «В компостер можна відправляти лушпайки сирих овочів і фруктів, шкаралупу сирих яєць, заварку від чаю і залишки крупи або каші, обов’язково без масла (зелені відходи). Також підходить скошена трава, папір і картон, зів’ялі квіти, тоненькі гілочки і опале листя, — кажуть ініціатори проекту «Компола». — А ось овочі і фрукти після термічної обробки, шкурки від цитрусових, м’ясо і риба, хліб, молочні продукти, жири та олії для створення компосту не підходять».

«Зелену» і «коричневу» сировину потрібно укладати в компостер кулями, чергуючи їх, а між ними засипати невеликий шар землі, діляться досвідом Микита і Софія-Христина. «Час від часу органічні відходи потрібно зволожувати, поливаючи водою з лійки — влітку частіше, взимку – рідше, — кажуть ініціативні учні. — Також на зиму бак варто утеплити, побудувавши навколо нього невелику огорожа з пінопласту, а простір між утеплювачем і стінками контейнера заповнити опалим листям».

Крім відходів з шкільних їдалень Микита і Софія пропонують домовлятися з місцевими кафе, залучаючи підприємців до ефективної утилізації органічних решток.

Проект школярів помітили в Міністерстві екології, і на початку листопада міністр Остап Семерак запросив Микиту і Софія-Христину на зустріч. «Рік тому ми готувалися до краудфандингової кампанії, щоб зібрати гроші на перший компостер для своєї школи, а зараз нас запросили у Міністерство екології та природних ресурсів, щоб обговорити подальший розвиток нашого проекту, — кажуть ініціатори «Комполи». — Ми багато говорили про те, що треба зробити, щоб школи не боялися компостування, і яким чином ми разом можемо залучити до проекту якомога більше навчальних закладів».

Надалі «Компола» планує активніше залучати до участі рестораторів і зосередитися на роботі зі школами.

Шановні читачі! З’явилась можливість знайти спеціаліста для будівництва сонячної електростанції без посередників.

Добавить комментарий

Please log in using one of these methods to post your comment:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Google photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google. Выход /  Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

Connecting to %s

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.